your pace is a fucking disgrace

пару разів таке приходило в голову під час змагань, але то потім

заранее ізвіняюсь, але пивний парнтер що не підгоняє б\а бухліцо на фініш – це фіаско

  • вибір категорії
  • підготівка
  • вельчик
  • їдло
  • перше коло
  • друге коло
  • третье коло
  • четверте коло
  • очікування
  • реальність

вибір категорії

буває що чуеш тіпа – як можна казати про грейволців погане, коли сам не пробував? ну, от я і вирішив спробувати. на перший раз обрав гумові вироби понадійніше (хоча, ребристісь можна було обрати меншу)

у мене не готовий мтб, хоча тут скоріше Мікі Маус. з початку року накатав (жалюгідні) 2к на сінглі, і мені ок

ітак. цього року майже усі грейволці чомусь перейшли у категорію 50км. дивно, наче ж комфортні велосипеди для прогулянок лісовими стежками. ну, похуй, мені так краще

у 100км є потенційна можливість медалханту (а медалхант – це добре), тому регаюсь Г100 (хе, наступна категорія має бути В100, а потім і Н100. ко-ко-комбо!)

Ясно що Колянчик поїде у точку, як їде Конструктор – хз, але швидше за мене (виявилось, що і швидше за Колянчика), так шо за 3 місце можна поборотись з бреветчиком Радченко, ну і може що хтось набіжить в останню мить

підготівка

забив катати у мороз, тому у лютому (і частково у березні) не виїзджав, тому я і не їду

не ходив у зал\бас у лютому тому, що чекав коли закінчиться випробний і його покупку мені компенсують, тому я жирний як свиня єбана (виліз за 90 кг)

ітого – фізична форма просто 0

маючи такий стартовий капітал бачу, що єдине що я можу – це підкачати спину, щоб вона не потерпала. цікаво, але це спрацювало, від спини ваще ніяких сигналів за 4.5 год їзди раком!

оця дрочня (або комплекс вправ Morning activity), що разом з вправами для колін займала по 45 хв, видна на страві. повний комплекс робив не щодня, але 3-5 разів на тиждень точно

ну, і трошки басейну

хай пердолить інших!

вельчик

щодо трактування правил – на подіумі грейволц 100 км не було жодного грейвела! перше місце зайняв взагалі шосс прайд (кек), в який максимум що лізе це 33мм (це те шо я чув), друге – кітайкарбон приблизно скопійований з куба. куб я можу класифікувати лише як вінта, так шо грейволці? нема

на фото той 33 мілімітровий шосс, який заїхав 4 в абсолюті на 100 км

тру грейволців у топ20 по 100 км не було

найшвидший тру грейволц заїхав десятим серед 50 км

а шосс прайд був. топ4, карло!

так от, щодо категоріх грейволц 100. на трете міг закотити мій ляс, який з моменту огляду мав трошки покращень

вища вилка з довшим штоком
нове кермо річі (орігінал!)
сідуха з аліхи замість пожмаканного спуша

спеціально під старт зробив ще пару покращень

задне колесо з мтб (дт350-флоу ех), тошо олд хоч і голд, але може луснути
покрихи 2.4 перед (59мм по баллону) і 2.35 зад (60мм по баллону)
“новий” ланцюг (0.5 замість 1+)
встановлено другий підфляжник (в якому чогось почали телепатись фляги Фурйо, яїбу)
трошки заклеїв лівий шатун скотчем, бо минулого року заїбав скрипіти. допомогло

за два дні до старту приїхала сінглова зірка на 18, і я міг встановити нову трансміссію (або 36-18, або 38-18). це збільшило би ратіо (до 2 та 2.1 відповідно) з моїх 1.9, але я не втиг би його прикатати, та і шось мені підказувало, що навіть з 1.9 буде весело. через день після фінішу таки поставив ратіо 38-18. досить жоска, 4 кола рівно не проїхав би

вдуто (не мені) 1.35 ув перед, 1.65 ув зад

взагалі, ідеалогічним взірцем був оцей Nissan, який 1) ебісь с нім сам і 2) запилили для топового класу у Ле-Манн в 2015 році. якщо по фото не здогадуетесь, що з ним “не так як у Audi”, то гляньте вікіпедію

їдло

напій не міняю вже декілька років. дешево, сердито, працює. єдине що – бсаа чогось почало бздіти як пральний порошок (і це додало занепокоення на 3 колі)

з судомами мав боротись магне б6 (пару ампул за пару днів до старту, +1 ампулу хернув ув окрему флягу)

поламав систему Панченко, який підкину (бля буду!) на третьому колі два гелі. до цього я планував на четвертому колі зжерти гель, що був у стартовому пакеті, але ніт, от ваш торч

ну, стадіон так стадіон

кому цікаво – стаття про хавку, яку я планував жерти, написана по схемі Антона Кохана

перше коло

стартувати з ж, як минулого року, не хочу. людей менше, тому пролажу у 2 ряд. байк Банта хочеться облизати, такий гарний!

на старті питають, що це за дивна лінта грейволцного кольору? 🙂

зі старту всі поїхали геть. передачі не вистачає, а інші включили шерстяний режим і їдуть 30 🙁

рулілово між дерев. маршал каже – по одному. но ніт, один лось поліз обганяти, вклинився, створив затор. звісно, ділянку проїхали повільніше, ніж якби проїхали поодному

сюрпризом стала нова ділянка за мостиками. я це не прикатував, ало!

за першим мостиком не оріентуюсь по розмітці, їду трошки не туди. пізніше буде ще один затуп з розміткою

ось на цю стрілку повівся чел, на якого повівся я. тіки він в хащі не поліз, а я поліз. наїбали мене короче

таблички з кілометрами до фініша це гуд, розмітка апельсиновою обкладинкою ваще збс, але у деяких місцях розмітки не вистачало. і коли ти катаешся по жопах це ще ок, а коли намагаешся їхати на подіум, і попереду ані розмітки, ані інших учасників – такое

на старті вперед звалило 4 учасника категорії Г100 – два ясно понятно, а ще чел з сумочкою за плечима, і Радченко. ну що хлопці, хуячити 30 зі старту на 100 км марафоні – нехай щастить

ну, щастило їм не довго, після гаті обігнав обох

в процесі Радченко жаліеться, що перекачав свою лефті. на що відповідаю, що ну да, зате я свою недокачав 🙂

поки все йде по плану, навіть трохи краще

друге коло

Радченко до старту тримався зі мною, а потім зник. виявилось, що у нього провалився підсіділ, і він його шось там фіксив

я цього не знав, і подумав, що він трошки відстав на першому мікропідйомчику. ну, трошки додаю, валю

коло пройшло нормально, хіба що кількисть розчавлених ящірок, яких люди, для яких біологія то Віа-Гра, вважали за зміюк, демотивувала 🙁

хоча, навіть якщо зміюки – то нащо чавити? підораси, сер 🙁

все виїзджаю, навіть отой торч біля води. в тому місці дуже невистачає людей з пивом, які б сміялись і плакали над заторами, але ніт

третье коло

на виїзді Горіан підкидує мені два гелі. ну шо ти поробиш, я не спеціально

десь на цьому колі починає трошки хвилювати розмітка, бо качусь ок, не ригаю, трошки відчуваються судоми, але напій допомогає (ну, хоча б не заважає)

ну, тобто коли все йде по плану, то трошки очкуеш, що повернеш не туди, а там БПС

концентруюсь на їзді

багато хто думає, аа, йопт, сінглспід це важко, це колінки, не їде і тд. але якщо реально подумати, то сінгл у певному діапазоні (ну, 4-5км\год, десь з 17-18 до 22км\год) це тупо найшвидший ляс

перші 40 секунд сінгл їде як Шатов, навіть на мить швидше

нова ділянка перед гаттю – саме те місце, де мій байк має бути досить швидким

ну як швидким, 4 місце по дівчатам )))

ідеальний чейнлайн, менша вага (навіть топова 10 швідкісна касета ХХ 11-36 вагою 207 грам буде важчою за одну зірку). а ще на сінглі звичайні гальмівні ручки, нема перекидки і троса

але – потрібно дуже ретельно підбирати траекторії. і справа не у повертах, а у корінні (навіть дрібному) і ямках. треба максимально зберігати ті 22-24 км\год, до яких можна роскрутитись не вилазячи за 8к

оцим я і займвався майже все 3 коло. хоча, і на 1, 2 та 4 рід діяльності не змінювався. максимально зберігати швидкість. в*ївав у корінець – 1) програв і 2) довбойоб

а ще спостерігав за мтб, що мене обганяють. більшість мала 32-34 зірку на морді. не те, шоб мені було боляче чи сумно, просто якось воно тупо, чи шо. але, хочете їздити з кривим чейнлайном на маленьких зірочках касети провтикуючи вати в нікуда – пфф

у другій половині з*являеться двіжуха. різниця в швидкості і відчутна (на рівняках у них +5-8 км\год), нормально мене прошивають

деяким я заважав. ну, штош, спеціально пропускати я не буду, нема місці на сінглі – ну, он через 30 секунд він закінчиться і поїдеш вперед. у мене свої змагання, і ваші проблеми мене особливо не пекають

трошки затупив з Смагліем. він мене наздогнав перед спуском до торчика, шось там погрожував, і я почав смикатись. одна справа коли то якась кантріла худа, забив хуя і їдеш як їхав, інша – Андрюха, який якщо знесе, то потім в “больницу не возьмут”. мене не візьмуть, він то поїде далі

за 3-4 км до фініша мене обходить пара грейволців і укатають вперед. одного з них зміг випередити на спусках по корінню

минулого року я херачів корінці і пробився, тому в цей раз не приділив уваги цій ділянці. скачусь на гальмах, і норм. з того, що почув – то була помилка, бо схоже що можна було швидко їхати тупо по піску, посеред дічини

на калюжах після коріння мені було і трошки сумно за деяких інших, хто не може прокласти траекторію так, щоб не гальмувати, і трошки радісно, шо сінгл може проїхати швидше тому, що кермач трошки думає

перед виїздом на 4 коло вибісив тіп, який за 100 метрів до фінішу, вирішив обійти мене праворуч, якраз між мною та Женею з Яною, що подавали мені кірм. маю надію, що я добряче тебе підрізав

взагалі, коли їдеш отак на результат, навіть на такий фіктивний, дуже багато злості і агресії. знгадувати не дуже приємно, якщо чесно

на цьому колі почали боліти ступні. шось теребонькав пальцями – допомогало. та сама картина була і на 4 колі. не смертельно, але комплекс вправ для підготовки я перегляну і койшо додам

четверте коло

ну, ось воно, світле майбутне, про яке розповідав пан Ленін

все по плану, три кола ок, а от на четвертому буде те, чого усі грейволці повтікали у 50 км

від ампули магнія при воході на коло відмовився, судоми десь там є, але лагідні. як той їбаний кліщ, що мене вкусив двічі (підор!)

на колі зустрічаю тіпа, якому количь продав лефті за 111$. переглянувши звіт з 2020 бачу, шо це прям вже традиція зустрічати на ЛП свою бувшу лівшу :)))

каже “дарова, твоя вилка”. не, друже, не так, тепер це ТВОЯ вилка :))

все все ще йде по плану, але є одне но – я хз, який в мене відрив від 4 місця. і якщо на перших колах можна було глянути назад на прогонах, то тут вже двіжуха

на землі деінде зустрічаються категорійні лінточки. це велосипедисти, які скинули свою стару ідентифікацію. чи знайшли нову? чи стало краще? чи змінився пошук на спокій? чесно – вааще не ебу, звідки мені знати

судоми цікаво собі поводять. їдеш, ноги трошки відчуваються. стаеш на ноги – спершу хапає усе, але відразу клац – і все проходить. вращення тіпа як спершу з*явилась скоринка льоду, але рух її знищує

джанкі свободен, де мій торчій!

гать. тут більше мав потерпіти, шоб обігнати паровоз перед нею. їхати її чужим темпом на сінглі – гарантована пізда, тому руки в ноги, і просочуюсь

чесно, думав буде гірше. не було їзди через страждання, скоріше їзда через примус. тіпа, так, треба крутити, не кидай, їдь давай, заїбав, тут ще трошки

можу сказати, що у попердолений став нормально вклалась спека. до кінця дня хотілось блювати, очевидно що спіймав перегрів

очікування

не піймати вафлі на перших 3 колах
потерпіти сильно на 4 колі
захантити 3 місце
виграти приз за байк, який менше за все підходить для подолання дистанції

реальність

не спіймав вафлі на перших 3 колах
потерпів трошки на 4 колі
захантив 3 місце
виграв приз за байк, який менше за все підходить для подолання дистанції

окремо відмічу, що попре те, що на дистанції кісті трохан потерпали, і потрібно було періодично “струшувать”, на наступний день (та і на гінчий вечір) онеміння в руках не було. тоді як після мтб занімівші пальці на 2-3 дні – єто норма (с)

нагадаю, що ця концепція названа мною як “натуральний хват”. справа у тому, що тримати кермо барана за низа, це те саме що тримати свого піструна в руці. положення руки дуже схоже, а тому і натуральне

багато лаявся. розмітка, деякі тіпи лізуть як уїбани (ну, як я рік тому). орг Костя якогось хуя пішов за Кресаном після його фініша по единій траекторіх після фініша. зчм?

кажуть, що наволав на діда після старту. якось я не дуже зрозумів, чого біля арки не зробили об*зд для тих, хто просто катає. думаю, що коли на тебе зза спини починає волати якесь “спортивне” (як костюм) чмо – то то не дуже і приємно

коли ти впираєшся в шось на вельчику з передачами, ти відпочив, накинув передачку, і на доп енергії від пукана відіграв затрачений час

коли ти впираешся в шось на сінгле, то така схема не працює. так, відпочинеш, але потім хер ти шо компенсуеш

на четвертому колі на сінглі перед кладовищем вперся у тіпа з рюкзаком. він їхав так повільно, і був такий злий, що якщо я не звернувся би на “ви”, то мабуть отримав би піздюлей 🙂

у виправдання можу сказати, що дівчат проїзжав ввічливо, питам чи їм зручно пропустити, і якщо ні – чекав

вафель не було. готовий їхати таку саму сотку і на наступні вихідні. у неділю трошки поплавав, посидів в банці

результати ділянок, де я мав ввалювати через передачі.

вафлі є? нема!

ділянка Gravol (здрасте) satisfaction

5-45
5-46
5-36
5-38

ділянка Merida SingleTrack

2-18
2-15
2-13
2-22

з боків – перегрів. варто було їхати у максимально лайтовому шмоті з коротким рукавом

на гінку забув взяти шкарпетки і окуляри. такое, але пам*ятаючи, що колись на гінку велотруселя – це прогрес

як планував, так і вийшло. не можу сказати, що отримав якесь задоволення від свого результату. вся двіжуха була рівня “піти в АТБ, не заблукати, накупити на салат, прийти додому”. не складно, і якщо не саботувати – то вийде без проблем

на мтб їхати було б відверто сумно, а на сінгле можна і повторити

а, ну і забув додати. грейволці (і я) у 100км

а от сумісний про 50 км. перший грейволц – 10 місце. ліл (дік)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.