ітак, коротко про першу поїздку на авто в Європу
Женя Черкас склав грандіозний план, як проїхати через Румунію у Болгарію, побачити усяке прикольне і повернутись додому
для затравки – ікона стиля з шкарпетками по коліно )))
8 днів, 3к+ км
не так склалось, як планувалось
до старту ще Гнусій казав, шо 400 км в день по країні, де практично усюди ліміт 50 км\год, це фантастика (бо це 8 годин за кермом), але плюс поїздки на авто в тому, шо тобі не принципово мати план від А до Я
по плану – дорога у Чернівці, потім митниця, і ночівля у Румунії
виїхали о 8 ранку (хоча хотіли у 6) трошки зайобані, бо речі збирали до часу ночі. не треба так робити, збирайте речі заздалегідь!
трошки вибісила вся ця ковідна хуйня – вакцинування, забрати довідки про вакцінування, ПЛР тести, забрати довідки про ПЛР тести
ще мали завезти авто на сервіс, поміняти водійські посвідчення (на початку серпня закінчився строк дії тимчасового, шо на 2 роки), кароч зайобані
на Житомірці як завжди затор на виїзді, але далі ок
ок ок ок ок аж до моменти в*їзду у Хмельницьку область. ремонт дороги, для проїзду залишено 1 полосу, тому чекаєш 40 хвилин, їдеш, наступний ремонт, ще чекаєш (не так багато, але)
назбирали пенальті по часу, і виїхати за кордон не встигли
залишились у тематичному Гарі Потер хостелі. інших варіків просто не було
дешево (200 грн з людини), є душ, в цілому чисто. нам пропонували або жити в окремій кімнаті, де є хазяйка і яку можуть будити, або у загальних кімнатах Мє і Жо
погодились на кімнату з хазяйкою, допоки вона не сказала, шо окрім іншого там трошки смердить, бо діти щось обісцяли о_О
ненене! і втікли у загальні номери
мені дістався ідіот, шо дивився відоси з телефона, а потім хропів
але в цілому – заебок!
кордон туди пройшли швидко, години за 2. спершу хотіли дати 3 дні транзиту, але ж у нас ПЛР, чо за хуйня. відправили до лікаресси, вона все порішала, каже піздуйте
купили (не зробили!) віньетку за 3 евро, і потулили
дороги нірм, трохи вузькуваті. у перші 15 хв підро на АВДЕ нам шось посигналив, тіпа дохуя їдете по правилах. вагайобіна, шо з неї взяти
ті 100 лей, шо були у мене ще з дитинства (1994 рік), не прийняли, сказали НОУ ГУД
да і похуй
Їхали у Барн через гарну, скалисту дорогу
якщо на трасі їхати по правилах +- ок, бо дороги досить вузькі і багато повертів, то у селах всі х клали на швидкісний режим
перейшов через дорогу подивитись шо там в кущах. потім стояв хвилин 5 шоб перейти назад. двіж з авто на дорозі адок!
трошки втиканули подумавши шо у селі по дорозі має бути щось прикольне, тому перевагу над Черкасами ми втратили (ми виїхали раніше, тошо не так швидко валимо)
виявилось, шо фішка дня – то проїзд по ущелині
сама жесть дісталась Яні – шпільки з крутими підйомами з активним трафіком, купою народа і 100500 запаркованих тачок
перший дім, шо ми зняли, шота всім (окрім мене, хехе) смердів, а ще ми з Містою не впорались з газовою плитою!
мені домик сподобався, є відсил до аєроволка, але то складно
ліжко ок, парковка ок, румуни бісять пізда. от починаєте шота спілкуватись – румуній не знае англ, я кажу – нихт ферштейн – але ні – шось продовжують тобі розповідати
який сенс шось там казати людям, шо ваще не в дуплях шо ти мелиш?
така сама хуйня була з румуніем, якому ми закатили на двір у пошуках грааля. пригрози кулаком, помахай руками тіпа катись звідси – ну буде ж зрозуміло. візьми біту – но ніт, шота триндить. не понимаю я по вашему нічего (с)
в Барні є замок дракули (які тіпа як макдональдси, є практично усюди). підрулили о 11, вже є черга, замок відкривають о 12. лей у нас нема, чекати годину влом, якась дофіга двіжуха усюди, кароч сіли і спетляли
по дорозі бачили ЗБС замок (дракули, кого ж ще) на горі, але усі шось бекали мекали і у замок ми не поїхали. виявилось, шо черз нього йшла збс дорога, кароч проїбали
Яна питає – ти шо їбанувсь, чого факи тичеш водіям?
а то не водії, то їбані москалі!
доїхали до Брасова, погуляли там. до нас доїбався пиздуватий таксист, якому наш темп у 20 км год при пошуку парковки виявився замалим. трошки напрягло, бо місто маленьке, а я цьому підару тикнув фак. гуляв з балоном ))
історія з парковкою – то окрема частина
місцеві за нас навіть хотіли заплатити, бо ми бідосікі і шо це за фігня
піднялись на гору. збс
спустились з гори
піднялись на іншу гору. ЗБС!
а кататись там не можна
така хуйня
бачили Завального!
….
ночевати ми вирулили у Сибиу, у Каса Київ нот Киев сука. хостел, без кухні
30 хв (якщо не годину) нам допомогали веселі алкобаси домовитись з господарями, потім шось якось нас заселили
кухні нема, якось пожерли, але спати ок
на розбудили птахи, якій на майданчику під вікнами влаштували ТРЕШ
ну, ми і поїхали на Трансфагараш
у Києві трошки очкували, тому віддали Бабасіто на позачергову адаптацію коробки (у нас – робот), поміняли 1 лампочку
також потренувались гальмувати двигуном. думали, шо потрібно щось видумувати з мануальним режимом – але ніт. робот збс вдупляє, як гальмувати
хош агресивніше гальмування – вимикаєш економі режим (економі – це коли раніше передачи міняє вверх)
підйом звісно ух. мануал режим, 1-2 передажа, вжжж. росхід росте на очах, було ж 5.5 (((
тачка, доречі, ваще нірм. їде собі спокійно, шось рулиться. ми собі тошніли спокійно, і все одно були не самими повільними
від одного дохуя єксперта потім почули шо сумно на Трансфагараші на Свіфте.
от, доречі його тачка на фото, на якій він катав там
звісно, я вас наїбав, яка зетка? 10 річний ваг і затори під Ірпенем…
гори після Карпат виглядають тіпа справжніми, тошо у Карпатах нема отих кам*яних частин
їхали їхали, а потім Бабасіто після зупинки перестав заводитись. раз не завівся, два не завівся
фіксила проблему вмикання-вимикання усього і з рідного пульта, і з сигналки. враження було шо спрацьовував захист і відключав ігнішени якісь.. хз, самофіксом полікувалось і ок
дуже цікаво було б прокотитись там на канатці, і полазити на отих мотузкових парках. єдине питання – які там черги, бо автівок і людей там було ДОХУЯ
на вершині – озеро і туристичне місце гадюшнік, платна парковка. засрано усе ((
тролили іспанськіх байкерів, коли кричиш своїм ВАМОС ВАМОС а ті такі єєєє шта?
запаркувались обабіч, бо платити якимось чумазам кеш не хотілось
мішка дивився на нас як на ГВН!
по дорозі вниз почали приходити повідомлення (на вайбер!)
тіпа, ведмідь відбився від групи грейвелістів, і йому нема чого жерти
ведмідя зустріли згодом. а може і вчора. кароч його ми назвали Віталька (за усі ці трюкіи з часовим контініумом)
проїхавши тунель з табличкою НЕ ГУДІТИ стали потусити. те, шо там ГУДІЛИ і ГАЗУВАЛИ всі ті єбані моти – думаю зрозуміло
там був великий песик, і декілька фоточек
частина компашки співала гімн, я як ліх стояв і либівся ((((
весела доріжка вниз, де зібрався натовп тачок
були велосипедисти, але мало
упершись в тігуан я спостерігав, як часто він гальмує, і як я. тіпа мєє, кинув газ і катишся
докотившись трохи помінялись з Яною. тепер вона їбошить, я втичю на озеро, шо ніц ніц і уц з*являеться праворуч
докотивши на дамбу бачимо – ага бля, спробуй запаркуватись
авто запарковані на зустрічці, бачу місце, ща кажу заїдемо – а туди влазить підр. однак проблема в тому, шо його жопа стирчить, шоб її об*їхати наступне авто виїхало нам на зустріч
постояли 10 сек, і той підр зрозумів, шо шоб усіх пропустити він має виїхати з того місця і попіздовать далі. ми там також не встигли стати, але справедлівість восторжествовала
дабма АХУЕНА. озеро АХУЕНЕ. все дуже велике, є боковий тунель для грейволц пригод. кароч, дуже класна місцина
хоч вниз стрибай
Футбол в Румунії схоже що люблять, але не дуже
далі то сьо туалетів нема. у воді плаває м*яч. можливо, є дорога для грейволців, але то не точно. трохи нижче є перекрита для авто (але відкрита для людей) дорога до низу дамби. походу, варто туди пройтись, має бути цікаво (якщо не припиздять)
Далі дорога йшла у Бухарест. часково по магістралі. бабасіто валить, нірм
у Бухаресті жвавий рух, вузьки вулички. схоже, шо їздять як у Дюселі – швидко і різко, але не порушуючи, не бичачи. тобто, треба бути обачним і не тупити, але якщо шо тебе щіміть не будуть. ну, можливо не будуть
Хозяїн хостела нас наїбав, бо казав що має бути пральна машина, але її не було.
При в*їзді у Бухарест ми проїхали біля паласу Чаушеску. Ух ебать воно велике, треба тоди потрапити. Добре, шо у нас є пара днів на місто, і ми тут усе переглянумо
Місто виглядає як Київ, який трохи засрали, але я якому не проїбали фонтани. фонтанів багато, працюють, підсвітка, все дела
Зайшли у Сабвейс. думаю, хз шо тут є, може туна. а туна це – тунець. кароч я набрав бутер, яким махнувся з Яною, бо я ще той муділа і любітель тунца ))
У банк на єкскурсію не потрапити, потрібен запис, чи тіпа того
полазили по старому місте, магазинчики, шось поїхи, трохи не помер від ГОСТРОГО перцю, шо замотують у фальгу. маленький, зелений, але їбошить ПЗДЦ
дуже великий книжковий магаз. можливо, самий великий в певному регілгі (не точно)
задумали під кінець дня зайти у самий старий ресторан і у палац Чаушеску. рестік закрито, у палац тіки зранку
палац, звісно, потужний. просто адськи великий. врежання – ух бля!
звісно, після Риму все це виглядає але дороге, але таке собі позерство. однак – круто!
чел відігнав дитину, завалив горизонт і влупашив фоточку!
назад їхали через паром. заїхали останніми, виїхали майже першими. така вдача зекономила нам пару годин часу
з 4 кордонів самим довшим, звісно, був Український в україну
на жаль, мали їхати назад по темряві
шо я вам скажу? українці – галімі уєбани. правда неочікувано? 3\4 авто сліплять просто ппц. спершу психував і не вимикав дальне світло, але виявилось, шо то мене сліпило ближнім, і пару разів мені вмикале дальне…
кожен раз, коли роз*їзджався з наступним уйобком з бидлосвітлом пригальмовував, і тримав ногу на гальмі, бо реально ДУЖЕ страшно ((
не хочеться завершувати негативом, але останні 2 дні мали бути у Одесі. дороги жах, усі ці лемани, гадюгніки біля доріг, ями, пиляка, жлоби. має бути якийсь відчай, шоб туди їхати відпочивати. і це при тому, шо ціни там ппц
забукане житло в Одесі було найдорожчим, при тому шо воно виглядало як будка для псів, склепана з фанери за 30 хвилин. обідок на унітаз не міняли років 30, і це при ціні в 1500 грн за добу…
кароч, з*їбали з Одеси в перший же ранок, бо ну його нахер, невер егейн
По румунії питання одне, звісно риторичне – ЯК ВОНИ ПОТРАПИЛИ У ЄС???
дороги у Румунії круті, за всю подорож було лише 1 припизжене місце
Бабасіто може їхати 130 по автобану, але йому не подобається. 110 – комфортний максимум
Житло дешеве і трошки трешакове, але нірм
ЗБС що і я, і Яна кермували по черзі, бо бувало шо починаєш засинати за кермом, і ппц
Їздити вночі то стрьом, їздити вночі по Україні то смерть (невер егейн)
Поїдемо ще? так, бо там ще є Трансальпіна! фотка з вікі
