фоток нема – тут такий собі інет. якщо дуже ймецця – го на рахів.ком – там дуже круті вотермарки вже другий рік поспіль!

номерки – то такий шовіністичний охуєн шо бля в мене нема слів. цікаво – скіки дівчат шарять шо то за персона у правому нижньому кутки і нащо вона там 🙂

ну шо – вороття нема. думаю шо за рік-два мене будуть ради бачити НІДЕ. Біла Церква, Одеса, Харків

тут буде звіт про найкращий марафон в Україні. тут буде зрада, ненависть, прорайдери, каменюки. тут не буде ватників та торчу в классичному для України розумінні

їзначальна всьо було гут – приїхав заздалегіть, прикатав хардкор. під час перегляду була одна думка – ЗЧМ?!?! однак після гарних сноведінь з атакуючими верблюдами-маріонетками (мед_кемел як ти це зробив?!?!?!) таки забуваєшь ту жесть і наче все ок

покришка спеш (fast trak 2.2 control) пішла у рюкзак – 6мм поріз шо був заклеїний почав розповзатись. покращую на упороту швальбу. в данний момент (24.08) той фаст трак знову стоїть на велі. на превеликий жаль :\

підготовка чотка – пиво, макарони, кетчуп, аспаркам, спокій, магнійБ6 – паззл складено чьотко и все ок

хочу топ10

мандражую

важко заснути

тупо

якщо дощ – то я по пиво

сонячно. добре. готовність 100прц. їжа – добре продумано. з собою фіники і гематоген, на кп банани. у флягу стимулятор + вода (чи навпаки х_Х), у кемел стимулятор, магнє та вода

внезапно шоб ізбавіццо от судом треба біля 1 usd – то реально C:\ПЕРЕМОГА ((с) Махно) на фоні того шо просить нутренд за 1 флакон магнеслайфу

старт. дуже холодно, однак я повівсь на більшість і вдягнув коротке. перегляд хардкору я катав в довгих термухах + короткій формі, в день гінки мало бути +20 проти +15 на прикатці і вітер замість ОГО якого вітру. гут – тим не менш маю с собою вітровку на всяк. доречі вітровка – то дефолт для катання по горам. обов`язково

по асфальту нас контролює джипаказуль (с), після – мав би глузд. однак всі так вжарили шо звєзда в шокє

расклад – прохолодно, на асфальті ти тіки трошки підкручуєшь – зігрітись ніяк. попереду 10+++ км підйом. хвилин 30 треба крутити помаленьку, для мене це – 160 уд\хв при макс 190 уд\хв. поки я втілюю чьотке план у життя мене обходять всї – про, баби, хомяки. думаю – ебать-тарахтеть ви упороті по холодній єбошить як в кантрі зі старту

першу гірку я заїхав чьотка – як розігрівся добавив. кучку народу з`їв. ті, шо конкуренти – трошки попереду. ну ок, ви в мене на обід 🙂

в голові грає radiohead з його where i end and you begin

тіки шо наспівую я трошки інакше – where YOU end and I begin 🙂

хотів сцяти – так ланцюг залетів між 12 зіркою і рамою. маю пісс стоп. неприємно – маю на спусках мінус 1 передачу. так спокійніше

знову на мене буркотять – типа чо за хуйня, чо ти хамиш так підрізати. перед тим, як шось там бурчати, дайте відповідь на запитаня. просте

чому я маю обійшовши тебе залишати вільною швидшу траекторію?

кароч – до третього кп ок. тіпа всьо по плану – я таки роздуплився шо в мене є фініки і життя засяяло шопіпець!

юзаю зрізки – ну а хуле. локаут на вилці працює 🙂

пульс ганяю між 165 і 175

попереду самє ті шо кого я можу (і маю) друюкнути перед бійкою с демонами. один-два-три-чотири – нірм

поки шо якось неясно чого я на ріняку звалююсь до 150 уд\хв. чи це має мене бентежити? хз – бо якось тупо – під`їзжаю я на підйомах, хоча байк в мене краще підходить для пологого вниз

ще одне кп – о, щя буде данхіл. де стрьомно я знаю. в данному випадку – ніде. хуярю

до цього спуска в голові ідея – срам має викупити пісеньку don`t stop me now у квінов і юзати її для реклами гальми avid

don`t stop me now – cause im having such a good time 🙂

першу частину, шо відкрита – обережно. бо я тьортий калач і реально викупаю, шо там можно тупо померти. в лісочку усє інакше – я бачу шо під колесами – можно вести себе нагліше

мінимі Закрора – схвачен і отхуячен. все під КОНТРОЛОМ

от тут для мене змагання і закінчилися. передня покришка в нуль, обід б`є по камінякам, зупиночка

тут я зроблю відступ. думаю не всім він сподобається, однак тепер я напевно не зможу купити (мені не продадуть :D) гуму від спеш

про покришки спеш мені давно казав Тоша. спеш – гавно, викинь нахуй. до цієї поїздки я до цих покріх ставився дуже добре, однак… так, я розумію – то діло випадку, однак думаю шо то були останні покришки від спеш шо я купив. тобто баксів 5-7 за штуку я віддам без питаннь, а от 50 – ні

с 10+ покришок спеш маю лише одну з якою не було проблем. їжаки кололися, кололися і заїбалися. спеш краще іншого шо я пробував лише в одному – durability. реально стираються вони дуже повільно. тіки от шансів померти своєю смертю в них нуль 🙂

сказати спеш – говно не можу лише тому, шо їх тапки то реально бімба

авід. напевно треба міняти і тут шось. авід круті гальма коли вони працюють. а от коли не працюють… мені треба то шо буде працювати і не їбсти мозок. хоуп?

хронологія без привязки до часу

прокол – ставлю камєру – не качаєцця – отримую камеру від чувака з Криму на карбоскальпелі (з ребою брейн!!!) – наче ок

дякую. вибач шо не повернув. шось придумаю

через пару км бачу файну таку грижу – мда. ще через пару км грижа стає ВААЩЕ – треба шось робити. маю лише швидколатки в кадейловському тулі – допомогає дошкандибати до кп шо перше за другим підйомом

вже двічи я накачував колесо з нуля маленьким насосом

по дорозі зустрічаю чувака (гг я знаю кто ти!) зі спущенною вилкою. каже – вона коштувала 1к баксів. колись. гг. а за скіки купив її ти ?  🙂

на кп вирізаю з пляшки активну заплатку – з нею я доїхав аж до перших км асфальтованого підйома з села

то була третья накачка. добре шо дорослим насосом

далі – про частину з села, тобто з моменту коли переднє колесо знов дало про себе знати

кп – пара км – спускає. треба підкачувати кожні 10 хвилин

спочатку я доходив до 170 уд\хв – тобто вжж, потім качаю. на середині я іздох морально і спробував шось полагодити – ітог закономірний. нічно не зроблено, час пройобано, пульсомент подряпано

на останньому кп, де тусила Бусінка, я залатав свою камеру і, трохи пожерши, поїхав далі

на асфалтовому підйомі була досить дебільна заруба – я та чувак з першим номером по хардкору. суть – хто знайде кращу зрізку. ітог – він знайшов best offer, я видерся у поле і мав повернутися з похлястанними кущами щачлом

була ще дівчина з байкцентру – з нею я теж типа рубився. був один прикольний момент – я поліз по стежці зрізати – а вона (не дословно – не пам`ятаю) “это так трасса идёт?”. я врубив режим ПРОРАЙДЕР – краткасть сестра таланта и молчание – золото

настрій був такий шо розмовляти ні з ким я не бажав

трошки о марафоні в цілому

частина, шо йде після пєшкодрала шо на другому підйомі – це бля essence of mtb. натуральна смакота – десь 30 км фанового і дуже красивого рельефу з лише одним пішкодралом

доречі мене знов спитали – чо ноги волохаті. відповів (і дублюю сюди) так

ноги голять якщо

• вам будуть робити массаж
• ви подряпаетесь і вас лікуватимуть
• ви баба
• ви підр (і ви мені не подобаєтесь!)

про баб – мав знайти мотивацію після втрати 40+ хвилин.  о – жіночій залік! хлопці шо мені були по зубах десь далеко і недосяжно, а от спробувати по дівках заїхати першим – гарна ідея!

мене явно обійшла Коломієць та Віюк. також була форма байкцентр але я не впевнений

на отій классній ділянці я обходжу байкцентр. так – напевно третій

трохи піздніше бачу Віюк – треба вийти вперед до данхілу в село. зроблено. другий

потім село, кп. сили є, мотивація є

кп перед останнім підйомом – троленг 80 лвл. кричу за 30 метрів – СМАЗКА Є?? пауза, мужик шо сидить під шатром дочекавшись поки я з ним порівняюсь каже – Є! дякую. щиро 🙂

шо було на підйомі я вже описав. обходить Віюк, доганяє байкцентр. теоретично сил вистачить на третьє місце навіть з підкачками, однак в мене все впало

на останньому км я повільно чинивсь і об`їдавсь насолоджуючись компанією Сашки аж до поки на горизонті не з`явився экс-кадейл Гнуса. ЭНВЕ все стерпить, а от я – ні. треба хоча б четверту позицію зберегти

вниз нормально, була спроба накатити когось – однак фіг

ітог – ще один просранний марафон. стежки-пилипець-стежки – three in a row. тіки зі спорттуризмом мені більш-менш щастить

по залізу. на прикатці руки потерпали і мене гойдало – амморт працював на 90-95 проц, морда – на 60-70. налаштував так, шо і хвіст і морда працювали на 85-90 проц судячи с контрольної гумки на штоках – гут, влучно

відскок ставив за клік до того як вилка\амморт явно повільно вилазять. в моєму випадку – по три кліки від повільного

гальма ок, однак при однаковому положенні ручки передній хапав пізніше. то проблема для моску і не проблема для катання. колодки – перед органіка за 30 грн, зад – сінтеред за 80. вистачало з головою – бо коли авід працює – то працює він як треба. цікава річ – на холодну гальма не працюють взагалі. раніше я думав шо то актуально лише для металу – однак після зупинки для встановлення камери гальма працювали процентів на 30-40. прогрів – ок, фул павер

покришки. про спеш ви в курсі, а от шо ще здивувало. підстертий (ну от тепер – стертий) ральф на жопі йшов в занос пізніше, ніж новесенький капітан на морді. тиск був плюсмінус однаковий, під 2 атм. як так сталося – для мене загадка

галюни. шоб зловити приход як від доброї (злої!) речовини треба видратись на луг, сісти посеред банди овець з калакольчиками (дзвониками) і почати розглядати кенду small block. самі по собі ті два пункти плющать огого – то я сам перевірив. треба поєднати, бо вдруг то наркота майбутьного

кароч – марафон 5, організація 5. де ще можно отримати на 80 км дистанції 8 кп з купою народу, їжі, насосами-латками-камерами-олією для ланцюгів? саппорту на трассі було більше (!!!!) ніж участників

трасса цікава і різноманітна. ригалово є, але в одному місці і це можно перетерпіти. за половину дистанції ви набираете 2\3 висоти. останній підйом має людяний градієнт і навіть вкатавшись в кізяк його можно віїхати. спуски цікаві – нема тупого пройобу висоти