проспав зайву годину, ще і після (вступу) до бути джоном малковічем наснилась єталонна бредятіна

замість спокійної добирачки маю поспішати, причому хз куди

але 30 км, Жорій – і я на старті

стріляю у Ванія номерок, три типи хавки, снікерс (о_О). бо у мене нічо нема, тіки 2 фляги бормотухи

перші 20 км були ваще топ збс. посмішка не сходила з обличча

то електрони шось волають, то хтось впаде в яму, то півторагодинний затор на техелементі, то хтось поїде не туди

траса – сок! я рідко буваю у тих краях (десь раз на рік), тому хз, чи багато там такого, але те, що побачив – клас!

думаю, що чверть траси можна дати от ТОП-ЗБС, три чверті класні, а інше то якісь торчі (які їде Ваня о_О) і асфальт

боротьби в нас не було, бо є рождьонніе спортсменамі, а є рождьонніе турістами. ми – не поспішали 🙂

спостерігали за драмами у мікстах. то прокол, потім вибирання. очна боротьба. цікаво, як воно, коли подіум то є, то нема. а у ногах – вже 60 км і треба ЕБОШИЦ?

зірка у мене була як у Ніно Шуртера (38), касета – як у Саші Лозенко (11-42). відчуття цікаві, викрутив один злоїбучий торч, однак страва на це не звернула уваги 🙁

судоми підходили поцікавитись як справи, але я зробив вигляд шо но пасіжур. для більш серйозного валілова треба готуватись – жерти речовини як до, так і під час змагань

під*їзджаючи до другого кп враження від івента вже були дуже позитивні (хоча, хотілось водички), але там!

Карл – бутилка пепсі і мамба!

всі люблять мамбу, а я люблю тих, хто купує мамбу і пропонує її на кп учасникам!

пепсі за 3 км до фініша відпустила, і було трошки вафлювато. добре, шо нас ніхто не дібрав

кароч, це івент, де хоч і було важкувато, однак було максимум приємних вражень

навіть при тому, що ми по мікстах ми заїхали п*ятими 🙂