спроба нумер два – рідна мова

дніпровскькі кручі – найкращий не гірський марафон в Україні. фортуна повернулася до мене цицьками – хоп, я їду!

завдання

0 перевірити – як то воно їхаті на 29 підвісі

1 заїхати не нижче 8 позиціі

2 проїхати кола рівнесенько

3 отримати задоволення

грошей шось зовсім обмаль, так шо їдемо на натуральному АБО забороненному ТА дешевому. тим не менш – 150 грн на хавку я витратив. також було цікаво як працює отака суміш якшо її жерти кожень день

за декілка днів я отримав реплейсмент шок на вельчік – я прозрів! он яке воно – демпфування! и хто там казав шо рокшок не працює як фокс?

группа соло кабанів – то группа смерті. з 13 попередно зареестрованних я можу об`їхати одного й порубитись ще с двома. однак перед стартом з категоріі з гуркітом злилося аж три персони о_О нас стало меньше, але ота злобна орава, що без питань надаре мені сраку (Пустовіт, Симаха, Фокус, Фассер, Зондаль, ще якісь роботи), нікуди не поділася

шо можу зауважити – знову в аматори записалися поплутавші категорії медалхантери. я вважаю шо ти або їдеж повільніше ніж, наприкалад, 35 хвилин на коло в середьному, або ти мудила і медалхантер

в компанйони на підримку урвав собі Рудого. це успіх ще до старту!

на старті шото я очкую. впевненно займаю місце в другому ряді. чо, поїхали?

темп на перших метрах шось не дуже – я навіть маю гальмувати шоб когось не влупити. трошки додаю – с 2\4 до 3\4 (мова про суб`єктивну потужність) и виходжу під регіт Фокуса и Зондаля на перше місце

ну шо – отримаєшь фоточки а потім вали звідкіля приперлося

на данний момент заявляю, шо те все профанація і клятий Обама, бо фоточек ніх ніхто!

однак Фокус душе швидко пожалкував, шо пустив чайноту вперед. на максимальній швидкосі я оком ловлю якусь хижу тварюку в око, раздупльож, пізнє гальмування – віїзд на широку, аматорську, траекторію – і опа – кермо о кермо зі мной їдее Діма, шо поїхав по короткій кабанячій стежці

• їдь
• сам їдь
• да давай вже їдь!
• йомайо!

трохи не впилявся у дерево – але лідерство не віддав. однак я не тупий і розумію, шо хіханькі-хаханькі закінчилися і треба швидких хлопців пропускати вперед

спуск по балці я їхав вже сам по собі – ну і добре, треба згадати шо тут на знайомих ділянках та вивчити незнайомі

едине шо викликало у мене занепокоєння то оце місце, де вийшов ширше і швидше – влетів на пагорб та в`їбав схил навпроти. до уваги оргів – табличка зі знаком оклику тут була би вельми доречна

Сімаха, переможець, атакує ото як у Лопеса в підручнику. до речі – шо у Сімахи, шо у Фокуса – чотко підкусані номерки. Цю моду я перейняв – вчуся!

хто підкаже вагу вилки?

місць, де треба попрацювати підвіскою, вистачає. врубаю режим сноба – ха, 26? на колесі? хардтейл? через чотири кола ти будеш благати пророду шоб вона прибила тебе або деревом або блискавкою шоб страждання припинилися

доречі – файна погода, файна природа, файні світлини. але без мене

хоча – і зі мною!

ще прокол оргів – треба попереджувати (ну будь-ласочка!) шо на трассі є розгалуження. частина гонщих перший раз бечить коло вже на гінці, і отака інфа в два слова мені би врятувала 4 секунди!

око ще не квадратне, але сконцетроване – і тут трикутник з розмітки. хм, а шо це за тректорію я проїхав? а, то я на пуссі лайн випеся? хм

а це вже не пуссі-лайн. “ветеринар” та я. трошки пізніше нас сжере Біос

підйоми і торчи на трассі рознесені максимально – добро. взагалі трасса чудова – все шо нада там є – і за що любити, і за що ненавидити

перша частина, в яку логічно мною виділено 3 кола, запам`ятувалася першою парою медалхантерів, шо поплутали категорію та ще однією парочкою

Тимур і його каманда, тобто Блуд Бразерс – Горіан і Сказка. Хуярять шо навіжені – вжжжж, втікли. ну хлопці, думаю я, питання лише одне маю – з якою різницею в колах ви завафляєтесь та зійдете 🙂

байкпортал підказує – 4 кола. шосте та десяте (тут тіпа суровий смайл)

На 3 колі моя дев’ята позиція стабілізувалася. Від попередьного я не відпадаю, до вильоту с десятки вже реальні хвилини. добро

доречі нижче – одна з тих морд шо упетляла с категорії. негідник!

Таки з`їжджаю той крутий спуск, шо мені не попавсь на пешому колі – ух яка там ямка в кінці. лефті – фас!

все йшло добре – однак якесь дивне КЛЛЛАЦ з лівої манетки при перемиканні на 40 зірку мене почало напрягати. курок перемикав, йошов трішки далі, КЛЛЛАЦ, провалювался і в пом`якшеному стані повертався на місце

ясно як день шо в один момент із цієї чудової схеми випала дія “курок перемикав”. спочатку я намагався вловити момент коли він вже переключив а ще не клацнув. ювелірна рoбота, але одне перемикання на 10 відтисканнь це як купувати 1 бакс за 35 гривень

на ходу полагодив проблему – але лише “якось так”

раніше на кручах мене нахлобучувало на 4-5-6 колі і я в режимі “навіжений” круто кайфував і швидко їхав. в цей раз шось мене не перло – лиже одне коло я валив натхненний… мабуть в торч таки подсипають те, чого нема в гематогені і бананах

бачу Зондаля с перевернутим догори дригом ровером. мля, шо, знову? виявилосся шо едина лажа шо його обійшла – то проколи, а так Денис навіть кассету міняв о_О

лікую по фоточці – труселя левокийыв? не?

Поряд зі мной крутивсь дядько – коло чи більше. шось мене не тягнуло на поговорить. однак коли він представився як “я-ветеринар” я розтанув. дивно шо він до мене на Ви звертався, хоча може то в мене морда серйозна? фоточка була вище, бо по контексту там їй місце

доречі на останньому колі на кп перед штанцями попросив яду бо шось набридло усе – здивовані очі “га?”

на середині дистанції Сказку з`їдено, залишився Горіан. Наздоганяючи його я трошки прокатився за Пустовітом і Капущаком. На прямих ще якось можно за ними сидіти, а от з першим же поворотом – вжжжж, і нема

покатавсь поруч с колишнім вельчіком Гнуса. дівчина шо їздить у забороненому одягу трошки мене обігнала поки я жер. прийшлось впертися та додати. ух як же я хотів махнутися колесами з нею. єнве, сапім, дт, крабон! передивився альбоми – єх, не пощастило дівчині – світлин нема і “минута славы” обійде її стороною

шось подібне я читав про раллістів, буцімто дуже гарний від гарного відрізняецця тим, шо не ссить і навалює і від’їжджає самє на швідкістних поворотах

ха – да я вам більше скажу – був один поворот шо я пройшов краще Васі! перед лівим корнером на перші цицьки я намагався перелазити на праву колії шоб збільшити радіус, а от Вася закручував під крутішим кутом. але реально по – бо навіть так швидкість у нього була значно вищою. вміе, чо

ммм

розгледіти!

Сотона Біос пройшов мене дость бодро – після виявилося, шо на другій половині дистанціі він добряче вжарив і виграв в категоріі ветеринари. роздивляючись вже шосту хвилину це гіпнотизуюче фото я розумію, яку сторону сили обрав Лев 🙂

альтенативий підпис – Блад Бразерс? ти на (під) приколі (приколом)?

коротко

боротьба у мене тривала перші два кола – я типа намагався не бути останнім. потім полізли розриви а-ля 10 хвилин до та від. спуски мені не давалися – я соромився відпускатися бо не хотів роз’їбатися о гілку чи о дерево чи о пеньок. підйоми йшли добре, ну окрім останніх двох кіл, коли отак от взяти і накинути передачу шоб перетерпівши заїхати я не хотів. тому що був був неспроможний. тим не менш 1-1 я не вмикав

по веліку

цифри

2012 рік, 11.5кг 26фс, вафлі і дрюкнут Чайкою, середня швидкість 16.47кмч

2013 рік, 8.4кг 26хт, моя форма 10\10, середнє коло топ3 27+ хвилин, моє середнє коло (11 штук) 31:32, середня швидкість 18.45кмч

2015 рік, 13кг 29фс, моя форма 7\10, середнє коло топ3 28+ хвилин, моє середнє коло (10 штук) 32:26, середня швидкість 18.49кмч

мені важко сказати який ровер має перевагу на цій трассі. трасса дуже різноманітна і є місця як для танчика-підвіса29, так и для надлегкого хардтейла26. напевно можу сказати, шо мені, як незграбі що не вміє вниз і не може розкрити тему “26+технічні ділянки”, краще таки танчик-підвіс29. а ще краще – лясик за 10к, ото воно поїде, будь то хоч 27,5+ 🙂

напевно можу сказати шо я заїбався дьоргати ті два локаута, без яких часом було важко психологічно, рідше – фізично. передне перемикайло, шо розраховане на 10шв, не дуже дружить с ланцюгом на 9шв – затирае то там, то сям. мені то по, а от зі сторони воно якось не алйо – наче б то одноноге, але скрипуче-скрипуче

фінішувавши де зліз там і впав. все як ото дядушка Єнзо казав – якшо гонче (не має значення що) після фініша не розвалилоса, зна можно було їхати швидше. вообщем – ачивмент анлокед

Трошки ненависті

Горіан з’їден – але шосер то шосер – сів на колесо і їде. а пряма така шо ти там газ в пол а потім гальма в пол да отак, шо аж плющить. крикнув щось про НАХУЙ ТАК ЕЗДИТЬ БЛЯТЬ – наче відвалився. чо так? бо я розумію, що коли я влуплю гальна на моему кадейлику, то спочатку в мене влетить Горіан, а потім вже ми разом хуйнемося о дерево

кругові – спочатку гарненькі и свіженьки, потім як на картинці про приунивав, приунивав і приунив 🙂 за 50 (чи скільки там) обгонів попалася одна обізяна шо просто не пускала на сінглі не крутячи педалі і дівчина, шо її я наздогнав в невдалому місці й питаннь нема

а от 51-й, чи який там, шось реально упоровся. останні кола, вже гарно всім, наздоганяю перед торчками на фініші на прямій. справа! тіло їде на право саме – ну шо, таку трапляецця в 1\5 випадків, буває. починаю обїжджати зліва – а тіло оговталося, рвануло перед носом наліво, під колеса і ще, холера така, гальма в пол і зупинилося. НАХУЯ БЛЯ ГАЛЬМУВАТИ В ПОЛ? я розумію тих кто плутае компас бо його таращить, я розумію тих кто каже я тут не пущу – трохи піздніше, я навіть розумію тих кто зомбі і їде в режимі зомбі (або просто рагуль с плеєром)і реагує. алу ось ти, номер 51 (маю на увазі не нумерок на ровері) – ти мій герой!

ще мені дуже сподобався дядечко с гопро на траверсі. всі ми любимо гарні відосики с своїми пиками, але ж блять врубайте мозок! траверс то така місцина шо ти бачишь лінію, по якій треба їхати бо крок вправо крок вліво – і польот вниз. а тут тобі гопро в бику як тій білявочці хуя в лице тичуть

ну і декілька фоточег

cx power

пороблено, потрачено та запортачено!

моя прелесть (с)

фдисятке!